Симулятори ручних та дистанційних вибухових пристроїв

Які проблеми вирішуютьімітатори вибухових пристроїв?

• Небезпека під час навчань з реальними вибуховими пристроями

  Імітатори повністю виключають ризики, пов’язані з вибуховими речовинами, дозволяючи проводити тренування в безпечному середовищі з повною симуляцією реального бойового сценарію.

• Висока вартість проведення повноцінних польових навчань

  Завдяки багаторазовому використанню та цифровій фіксації результатів, імітатори дозволяють значно знизити витрати на підготовку бійців без втрати ефективності навчального процесу.

• Відсутність візуального зворотного зв’язку під час навчань

  Кожен імітатор взаємодіє з персональними комплектами бійців, змінюючи їхню індикацію в разі «ураження», а також передає дані до програмного забезпечення для подальшого аналізу.

• Неможливість імітації різних сценаріїв підриву (натиск, дистанція, розтяжка тощо)

  Різні типи імітаторів (граната, ПМН-2, МОН-50, ТМ-62) відтворюють різні типи підриву, даючи змогу тренуватися в умовах, максимально наближених до реальності, включно з механічними і електронними способами активації.

• Важко контролювати ефективність навчання на великих полігонах

  Імітатори обладнані Wi-Fi-зв'язком або GPS-модулями, що дозволяє інструкторам у реальному часі відслідковувати їхній стан, положення на мапі та результативність навчань через програмне забезпечення.

• Недостатній рівень бойової готовності новобранців та інженерів

  Завдяки системному використанню імітаторів вибухових пристроїв, бійці проходять інтенсивну практичну підготовку, вчаться правильно реагувати на загрози, ухвалювати рішення під тиском та розпізнавати види мін і гранат без шкоди для життя.